Одним з пріоритетних напрямів формування безпечного освітнього середовища закладах освіти є осучаснення системи харчування в закладах освіти. І сьогодні воно здійснюється за ініціативи та під патронатом Першої леді України Олени Зеленської відповідно до Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі.

Тож постановами  Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 та 28.07.2021 № 786  затверджені  нові норми та Порядок організації харчування, які остаточно вступають в силу з 1 січня 2022 року.

І кроки щодо осучаснення харчування слід розглядати виключно як напрям державної політики, як елемент боротьби за здоров’я нації. Тільки у такій проєкції все стає зрозумілим. Адже за словами міністра охорони здоров’я  Віктора Ляшка, до 80% усіх неінфекційних хвороб спричиняють 4 фактори: тютюнокуріння, зловживання алкоголем, низька рухова активність та нездорове харчування.

Норми харчування не переглядалися майже 20 років, тож підставами до  змін в організації харчування стали такі фактори:

• структура харчування дітей у  закладах освіти не відповідала сучасним вимогам до здорового харчування;
• доведено зв’язок між дитячим харчуванням та подальшим виникненням ожиріння, серцево-судинних захворювань та деяких видів раку, цукрового діабету (якщо у 1960 році у світі нараховувалося 108 млн осіб з цукровим діабетом, то у 2014 – уже 422 млн осіб).

Адже вчені встановили, що 12% хлопців і 8% дівчат віком від 11 до 17 років мають надлишкову вагу, а 3% хлопців та 2% дівчат страждають ожирінням. Крім того, результати дослідження вказують, що сучасні діти споживають удвічі більше солі, ніж рекомендовано: дошкільники ≈ 6,4 гр. (норма – 3 гр.); молодші школярі ≈ 7,4 гр. (норма – 4 гр.); підлітки ≈ 9,2 гр (норма – 5 гр.).

Майже вдвічі перевищує норму  і рівень споживання і цукру ( діти 1-5 років) ≈ 56 гр. (норма – 25 гр.); школярі ≈ 67 гр. (норма – 37,5 гр.). Окрім цукру, діти їдять забагато хліба, борошняних виробів, картоплі, насичених жирів.  20% м’ясних страв становлять ковбасні вироби і сосиски, які так люблять діти,  а от споживання молочних продуктів, овочів та фруктів, що є джерелом клітковини, навпаки знаходиться на недостатньому рівні.

Отже, відповідно до чинних з 1 січня нормативних документів у новій структурі харчування:

1. Обмежено кількість солі, цукру (напої не підсолоджуються), рослинних і тваринних жирів (вершкове масло має містити не менше 72 % молочного жиру).
2. З норм харчування виключено: ковбасні вироби та сосиски; будь-які консерви та кондитерські вироби.
3. Зменшено кількість споживання хліба та картоплі.
4. Збільшено споживання фруктів, овочів, зелені (щоденно), молока, кисломолочних продуктів (щоденно), м’яса птиці (свинина та яловичина лише при багаторазовому харчуванні), риби (щонайменше двічі  на тиждень), яєць, круп (каші – основний гарнір!), горіхів, насіння, бобових.
5. Повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування. Перша страва не є обов’язковою складовою повноцінного обіду. Це лише різновид закусок, що підсилюють апетит.

Зміни торкнулися і примірного меню, яке для нашої громади затверджує Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області. Якщо до 1  січня розроблялося примірне 2-тижневе меню на зимово-весняний та літньо-осінній періоди, то відповідно до нових вимог складається 4-тижневе меню на зимовий, весняний, літній та осінній періоди окремо.

Меню складається з урахуванням обладнання харчоблоків (наприклад, у меню не дозволяється вводити пюре, якщо на харчоблоці відсутня  машина для приготування картопляного пюре (до речі, у багатьох наших закладах дошкільної освіти вони відсутні).  Обов’язковою є наявність у кожному закладі  3-х промислових м’ясорубок: для м’яса/риби сирого і вареного (окремо) та для кисломолочного сиру. При їх відсутності не можна готувати котлети, голубці (вимога – з вареного м’яса), сирники, запіканки).

Станом на 01.01.2022 року єдине меню для ЗЗСО та ЗДО підписано.

Отже, зміни в організації харчування ставлять низку викликів на шляху їх втілення і перед засновником:

• збільшення у  меню овочів, фруктів, зелені або суттєво здорожчить його вартість або призведе до невиконання норм харчування;
• необхідним технологічним обладнанням забезпечені далеко не всі харчоблоки громади, особливо дитячих садків;
• деякі з харчоблоків потребують капітального ремонту;
• процедура закупівель продуктів є недосконалою, бо не захищає інтереси замовника. Якщо, наприклад, постачальник привозить неякісну продукцію, треба розривати договір і починати нову процедуру закупівель, яка триває до 1-го місяця. Харчування буде зірвано;
• через невисоку заробітну плату  та зменшення кількості дітей, які харчуються,  через підвищення вартості харчування в закладах утворюються вакансії кухарів та їх  помічників, які ми сьогодні змушені скоротити. Чи зможе один кухар у закладі забезпечити розмаїття страв, яке вимагають нові норми? Тим більше, що уряд поставив перед закладами освіти вимогу: від приготування їжі до її видачі має пройти не більше двох годин.

Так, кроки, які робить держава для покращення харчування в закладах освіти, – це однозначно добре.  Переваги здорового харчування очевидні.

Заклади освіти з 10.01.2022 року впроваджують нове меню. Але, на жаль,  наше суспільство не зовсім готове до змін у ньому. Харчові звички формувалися в більшості сімей десятиліттями, тож змінити їх раптово не вдасться.  Звісно, на початку  несолодкі напої та нові малосолоні страви можуть викликати спротив у дітей,  оскільки в  їхніх родинах харчуються без огляду на збалансованість та низькокалорійність. Тому у наших закладах ми поступово впроваджуватимемо відповідні  зміни в харчуванні.

Страви, які пропонуються нашим дітям сьогодні, досить різноманітні та сучасні, мають привабливий естетичний вигляд, що важливо для подразнення смакових рецепторів.

   Отже, від усіх учасників освітнього процесу очікуємо більшого оптимізму та розвитку в дітей культури здорового харчування.